Роздуми про технології

Платний Twitter. Плюси та мінуси революційної ідеї та загроза для журналістики

Минулий тиждень можна сміливо назвати революційно-монетизаційним для медійної сфери. По-перше, Facebook та Google дійшли згоди платити австралійцям за контент (я про це писала)
І по-друге, Twitter нарешті окреслив свої плани щодо платних функцій (я про ці плани теж писала статтю з коментарями Евгений Шевченко (Eugen Shevchenko) та Vitalii Moroz)
Цього тижня, представляючи фінансові результати, керівництво компанії розповіло про те, якими ж будуть ті платні функції, про які натякало з літа.
?Отже, ми маємо вперше «чисту» соцмережу з платним функціоналом (я не включаю сюди платні функції YouTube) не для рекламодавців, а для аудиторії.
Дуже хочеться, щоб у Twitter вийшло. Але спочатку про те, що ж планує сервіс і що кажуть про це інші експерти ринку.
Власники акаунтів можуть брати плату з підписників за доступ до ексклюзивного контенту в рамках функції Super Follow. Тут буде не лише спеціальний контент, а й інші «плюшки», як то тут же анонсовані групи (ймовірно закриті), підписка на розсилку, інше. Багато хто порівнює цю функцію з «Патреоном» чи OnlyFans. Планується, що для підписників вартість доступу складе $4,99.
Компанія також у цьому анонсі повідомила, що експериментує з іншими платними функціями, серед яких був платний доступ до порталу Tweetdeck, про що багато хто писав уже давно.
Що означають ці плани для загального ландшафту соцмереж?
❗Це демонстрація того, що Twitter як платформа стає більш конкурентоздатною, а прямий наслідок – зменшення гегемонії Facebook, те, чого ринок дуже давно чекав.
❗По-друге, ідея проекту демонструє нову тенденцію, якій слідують багато онлайн-сервісів. Мова йде про підтримку так званої економіки авторів (creator economy), тобто функцій, які дозволяють аудиторії фінансово підтримувати авторів та платити їм напряму за їх контент. Інтерес до інструментів, які допомагають авторам створювати реальну економічну цінність в соцмережах зараз є вищим, ніж коли-небудь раніше і дозволяє авторам (креаторам) заробляти на платформах безпосередньо, без рекламних інтеграцій та колаборацій.
Кейсі Ньютон вбачає у Super Follow загрозу журналістиці, а, точніше, роботі окремих журналістів, які стали зірками у соціальних медіа.
Він підрахував, що успішний у Twitter журналіст, який збере гарну аудиторію у Super Follow, зможе заробляти більше, ніж йому зможе платити його редакція. І зробити це, не дивлячись на явні вимоги, які існують в контрактах деяких з них, більше уваги приділяти редакційній роботі, а не власному блогу. І прогнозуючи появу нових пунктів в контрактах щодо розділення часу між власними проектами, в тому числі, платними, і редакційними. Згадуючи масові звільнення в американських редакціях, Кейсі підсумовує: «на справді, багатьом, а, по великому рахунку, більшості, недоплачували останні роки і саме Super Follow допоможе показати, скільки саме».
Я не думаю, що для українських редакцій це може стати проблемою, хоча не буду виключати, що з часом ці настрої дійдуть і до України.
Найголовніше в цій історії – в перетворенні соціальних медіа в дорослий, зрілий продукт, успішні користувачі якого можуть заробляти на ньому. Це, на мій погляд, тектонічний зсув парадигми соціальних мереж, такий собі перехід від котиків до можливості монетизувати власний бренд напряму, без посередників та СМС.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *