Головний герой фільму, хлопчик Едді, хоче виступити на олімпіаді. Проте його тренування особливого успіху не досягають.
Едді знаходить дисципліну, у якій британці не виступають на Зимових олімпіадах і вирішує потрапити на Ігри саме в ній – стрибки з трампліну. Хлопець забирає заощадження та їде тренуватись до Німеччини. Спершу сам, потім з тренером. Всіма правдами та неправдами, Едді потрапляє на Олімпіаду. А кіно, власне, історія про всі ті виверти й придумки, які застосував Едді – до речі, реальний чоловік, щоб опинитись в Калгарі.
Бажання Едді реалізувати свою мрію викликає захоплення та повагу. Хоча цю історію можна сприймати і як дещо трансформований ефект Даннінга-Крюгера у відношенні до великого спорту.
Часто це кіно називають фільмом про героя. Я б оцінила його, як кіно про того, хто намагався зламати систему (чому – ви це побачите у фільмі). Чи є Едді героєм? Спірне запитання. Він, швидше, той дилетант, який знайшов дірку у системі та розумно нею скористався. Йому пощастило, що ця прогалина була і водночас не було інших претендентів. Едді тут не стільки герой, скільки чоловік, наполегливості якого можна позаздрити. Як це – «не тушкой, так чучелом», і він опинився на Олімпіаді. Цікаво, що після того він не зміг потрапити на жодну олімпіаду, хоча його історія стала приводом ввести нове «Правило Едді Орла», яке стосувалось відбору на олімпіаду.
Кіно гарне, герой цікавий, історія неймовірна.
https://www.imdb.com/title/tt1083452/
Telegram-канал «Кіно від Надії Баловсяк»
Instagram про кіно
