Технологічні компанії, чиїми продуктами ми користуємося – Google, Apple, Facebook, Amazon, etc збирають дані про нас. І – теоретично – не приховують цей факт. Більше того, вони дозволяють завантажити дані, які назбирали і при потребі змінити налаштування, наприклад, не зберігати окремі дані. Проте якщо ви пробували це зробити – тобто намагались пошукати якісь налаштування, змінити їх чи завантажити власні архіви, то могли впевнитись, що ці дії будуть далеко не завжди простими й очевидними.
Нещодавно стало відомо, що самі співробітники Google не завжди розуміють, яким чином отримати доступ до налаштувань конфіденційності. Це стало відомо із внутрішніх документів компанії Google, опублікованих в результаті розслідування судової справи про збір даних. В документах цитують одного із співробітників, який говорить, що «поточний користувацький інтерфейс ніби створено для того, щоб зробити параметри зрозумілими, але досить складними, так ніби він спонукає людей не розбиратись в них».
В цьому ж документі цитують слова генпрокурора Арізони, який говорить, що «навіть високопосадовці Google не розуміють, як компанія збирає дані про геолокацію».
Насправді ця історія є відображенням Data-хаосу, який існує та щороку посилюється щодо наших даних. З одного боку, компанії пропонують нам завантажити наші дані, видалити їх та обмежити їх збір, але часто зробити настільки неочевидно і незручно, що користувачі просто вирішують цим не займатися.
Я точно знаю, що інтерфейс сторінки Google з профайлом користувача, на якій йдеться про дані, міняється чи не щороку. Принаймні практично щороку я перезнімаю скріншоти, щоб розповідати про це. І я не можу сказати, що ці зміни очевидні, чи вони покращують інтуїтивність інтерфейсу Google щодо роботи з даними. Швидше, навпаки.
Якщо це відбувається з такими компаніями як Google, де величезні гроші тратяться на дизайн інтерфейсу та розробку, то можна уявити, що відбувається з даними, які використовують менш потужні компанії. Там в налаштуваннях часто неможливо щось змінити або заборонити, а доступ такі додатки хочуть отримати немаленький.
Цей Data-хаос буде лише посилюватися. І саме він говорить, що, по великому рахунку, ми давно не володіємо нашими даними, більше того, не знаємо, ні те, кому вони належать, ні те, у кого до них є доступ. Чим більше сервісів та додатків ми використовуємо, тим більшим є цей Data-хаос, тим сильнішим він буде й надалі.
Зупинити цей хаос можна лише одним способом – обмежувати себе у використанні додатків, тобто встановлювати на смартфон лише те, що дуже потрібно. І регулярно передивлятись свої основні профайли, намагатись обмежувати доступ до них сторонніх додатків, видаляти неактивні.
Побороти Data-хаос неможливо, але це дозволить хоч трохи приборкати його.
Це заняття прямо протирічить твердженню про те, що технології було створено виключно для допомоги людині. Насправді, технології заставляють нас тратити час на упорядкування та приборкання їх, на хоча б якесь перетворення Data-хаосу в подібність порядку. Але це тема окремих роздумів.