Бурейко, Барабошко та Петров або Фігуранти першої навково-фейкової кримінальної справи

Так сталось, що я уже декілька років розповідаю на Stopfake про інструменти боротьби з фейками. Так сталось, що я уже давно запланувала в курсі «онлайн-безпека» провести пару по основам медіа грамотності і розповісти студентам про фейки. Бо вважаю, що ці речі дуже пов’язані. Так сталось, що ця пара відбулась минулого тижня, 27 листопада. І так сталось, що на парі ми дивились відео про Наталю Бурейко та її Facebook-профайл. І ще так сталось, що наприкінці тижня український медіасвіт згадав і Бурейко, і ще декількох одіозних персонажів, які, як каже слідство, придумали і реалізували цей фейк.

Історію, мабуть, уже багато хто знає. Студентка звинуватила поліцейського в домаганнях, ніби-то написала заяву в прокуратуру та зникла. Все це відбулося на початку листопада – 7-8 числа. Про неї писали купу видань, знімали відео, журналісти шукали її в університеті, дзвонили додому. Згодом з’явився ще один пост, в якому дівчина вибачилась і сказала, що її використали для провокації і проти самого поліцейського, і проти його дружини.

А уже на цьому тижні стали відомі і ідеологи та реалізатори цих фейкових звинувачень. Про них гарно написали багато українських медіа, наприклад, Укрправда. Я, до речі, добре пам’ятаю історію з ЖЖ Яценюка 2009 року. Історія з Бурейко натякала на те, що якщо це фейк, то створений дуже досвідченими та цинічними авторами. Що власне й виявилось.

Насправді весь цей кейс наводить на ряд думок:

— fake news ближчі, ніж ми думаємо. 

А їх автори – дуже досвідчені та вигадливі маніпулятори
Нещодавно Bloomberg у своєму «прогнозі песиміста» назвав fake news однією з найбільших загроз розвитку людства. Зробити фейк, маючи ресурси та фантазію, можна дуже просто. А якщо при цьому мати гроші, то можна робити фейки майже ідеальні та не впізнавані від правди. І на фейк поведуться навіть ті, хто уміє дуже добре критично мислити. Приклад з Бурейко більш ніж наглядний

— нічому не можна вірити. Навіть якщо воно виглядає як 100% правда

Мабуть, єдиним способом перевірити достовірність першого вкиду можна було, зареєструвавшись в Tinder і спробувавши пошукати поліцейського, якого звинуватили в домаганнях. Але й це не обов’язково, адже він міг (теоретично) видалитись після цієї історії з дівчиною – якби вона була реальна

— але перевіряти все самому неможливо

Саме цей кейс такий, що перевірити достовірність його неможливо. Але навіть якщо новину можна перевірити, це нереально власноруч – перевіряти все, що потрапляє у медіапростір.

— акаунти стають товаром

У героїні скандалу попросили доступ до її акаунту і заплатили за це дуже невеликі гроші – 1500 грн. Можна припустити, що це лише початок і такі випадки доступу до акаунтів інших користувачів будуть використовуватися й надалі. Акаунти будуть перехоплювати або за гроші, або в результаті якогось зламу. Прості боти та фейкові акаунти будуть підсилюватися акаунтами реальних людей, сторінками з «історією»

— единожды солгавший, кто поверит тебе

Барабошко чи його «колеги» казали, що його буцім-то били під час чи то затримання, чи то допиту. Ви в це повірите – після всієї цієї історії?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *