Не така страшна Facebook, як ми собі уявляємо. Насправді, набагато страшніша

Facebook перетворилась для багатьох людей не просто в єдину точку входу в інтернет. Часто це чи не єдина (принаймні одна з небагатьох) платформ отримання контенту й читання новин, а ще ведення бізнесу, спілкування з друзями, etc. І не лише в Україні. Того скандал, пов’язаний з витоком даних, з яким зараз зіткнулося дітище Марка Цукерберга, настільки серйозний. Ми всі здогадувалися, що Facebook збирає наші з вами дані та використовує їх «проти нас»: показує нам рекламу, рекомендує певні сторінки. Восени 2017 року виявилось, що через Facebook можна управляти результатами виборів, принаймні у США. А у березні 2018 року це використання наших даних відобразилося у числовому вигляді – дані з 50 млн Facebook-профайлів використовувалися для створення системи надточного «мікро-таргетингу» — ефективної цільової реклами. Цю систему використовувала команда Трампа під час своєї кампанії. Ці дії, помножені на активність «російської фабрики тролів» призвели до його перемоги на виборах. А Facebook зараз не знає, що робити з наймасштабнішою в її історії кризою.

Отже, дуже коротко про те, що сталося. Компанія Cambridge Analytica займалась вивченням поведінки користувачів в соцмережах та різноманітними маркетинговими дослідженнями. Для цього разом з вченим Олександром Коганом компанія створила додаток thisisyourdigitallife, в якому потрібно було авторизуватися через Facebook. Користувачі проходили певний тест, за що (увага!) отримували трохи грошей. Окрім того, додаток для цього тесту просив доступ до списку друзів користувача та їх «лайків».

Трохи «кривенькі» налаштування безпеки та й той факт, що люди особливо не заморочуються у всіх тих настройках призвів до того, що Cambridge Analytica отримала дані – не багато не мало – 50 млн користувачів Facebook.

Додаток для тестів плюс доступ до профайлів дав змогу виявити політичні вподобання цих людей, навіть на основі їх інтересів щодо спортивних брендів чи улюблених пабів. А далі виявилось те, чого очікували від дослідження: політична реклама, яка демонструвалась на основі цих даних, була набагато ефективнішою, ніж реклама з іншими критеріями для таргетування. Стало також відомо, що продуктом Cambridge Analytica цікавилися у російській «Лукойл», а ще що його використовував Трамп.

Журналісти виявили, що в Cambridge Analytica пообіцяли видалити дані після завершення свого дослідження. І що не зробили це. І що у Facebook про це знали, і теж нічого не робили.

Якщо це все підсумувати, то ми маємо найбільший у історії витік даних користувачів Facebook. Так, колись у Sony крали більше, здається, біля 90 млн акаунтів, а Yahoo якось взагалі «загубила» мільярд акантів користувачів. Проте у випадку з Facebook та Cambridge Analytica все це набагато серйозніше.

З одного боку, не факт, що ці дані є «персональними» — це не домашні адреси, номери телефонів чи номери платіжних карт. Це, на мій погляд, більше. Адже цими даними можна маніпулювати з більшою ефективністю, причому як для політичних цілей, так і задля рекомендацій про купівлю товару, відвідини місця, вибір чогось, і т.д.

Іншими словами, ми отримали більш ніж наглядну історію про те, як наші з вами «лайки», «шери» та «фоточки» працюють проти нас.

Звичайно, коли Марку Цукебергу доведеться відповідати за це (те що доведеться, я не сумніваюся), він скаже про те, що користувачі самі давали дозвіл на використання цих даних. І, на жаль, буде правий.

А ще Facebook загрожує величезний штраф за несанкціоноване використання даних. Хоча я не думаю, що наслідки для компанії будуть аж такими, що це призведе до банкрутства. Але те, що Facebook щось мусить змінити у тому, як працює цей страшний монстр по агрегації наших з вами даних, то очевидно. Якщо Facebook сама не захоче, то її заставлять – уряди різних країн світу.

Історія з Cambridge Analytica підняла зайвий раз проблему заплутаних угод з користувачами, які ніхто не читає (бо часто вони написані жахливою мовою) і з якими всі погоджуються. А ще — проблему існування технічних перешкод щодо дій, які вчинили у Cambridge Analytica, аудиту безпеки додатків, які працюють з даними Facebook, а, по великому рахунку, й майбутнього соціальних мереж.

Серед американців стартував флешмоб «Видали Facebook», акції компанії обвалились. Цукерберг мовчав декілька днів і лише вчора пізно ввечері зробив заяву. Завтра обіцяє виступити перед командою Facebook і поговорити на цю тему.

Історія з Facebook та Cambridge Analytica ще зайвий раз показала, що монополізм – це погано. Це дуже погано. На жаль, сьогодні альтернатив Facebook немає, більше того, їм немає звідки з’явитися.

Проте нас з вами, як звичайних користувачів, по великому рахунку, не цікавлять проблеми акціонерів Facebook та їх втрачених мільярдів чи особливості взаємодії Facebook із розробниками додатків. Ми хочемо, щоб наші дані – у буквальному сенсі – не використовувалися проти нас та щоб у випадку проблем компанія, якій ми віддаємо наш час та наші дані оперативно вирішувала ці проблеми. Наразі, не працює ні перше, ні друге.

Ця історія – це гірка наука всім тим, хто бездумно використовує додатки та й Facebook загалом та не контролює, що відбувається з його даними. На жаль, ми занадто сильно довіряємо і Facebook, і іншим цифровим інструментам. З одного боку, по великому рахунку, ми не повинні бути експертами з безпеки і вчитуватися у їх заплутані формулювання. А з іншого, якщо ми використовуємо щось безкоштовно, то за це безкоштовне використання ми платимо своїми даними. Ми стаємо товаром. Наші «лайки», відвідані місця та геотеги. Перспектива така собі, чи не так.

Що можна зробити? Як мінімум – задуматись над тим, що та як часто ми публікуємо у Facebook. А ще – знайти час і заглянути в налаштування конфіденційності.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *